ОКАЗАНИЕ ПЕРВОЙ ПОМОЩИ В
ЭКСТРЕМАЛЬНЫХ СИТУАЦИЯХ.
Раненые
часто умирают не от травм, а потому, что запоздала первая помощь: кто-то,
оказавшись рядом, промедлил или не знал что делать.
ПОМНИТЕ: главное
научиться правильно действовать в первые секунды, чтобы сохранить жизнь
человека до прибытия врачей.
ОБЩИЕ ПРАВИЛА ПЕРВОЙ
ПОМОЩИ.
(на месте происшествия)
Что
бы ни случилось – перелом, ранение, ожог, отравление или утопление – помощь
необходимо начинать немедленно со следующих действий:
o
Необходимо
вынести человека из огня, дыма, воды, из зоны поражения электрическим током или
других опасных для жизни мест.
o
Остановить
артериальное кровотечение.
o
Восстановить
сердечную деятельность и дыхание.
Только
после восстановления сердцебиения и дыхания, когда остановлено кровотечение
можно делать следующее:
§ Накладывать шины и повязки;
§ Транспортировать пострадавшего;
§ Выяснять обстоятельства происшествия.
САМЫЕ ПЕРВЫЕ ДЕЙСТВИЯ.
Подойдя к неподвижно лежащему
(сидящему) пострадавшему, сразу определяй:
ü Каков цвет кожных покровов;
ü Каков характер позы (естественный, неестественный);
ü Есть ли сознание;
ü Есть ли кровотечение, судороги;
ЕСЛИ
ЧЕЛОВЕК ОТВЕЧАЕТ, значит есть сознание, пульс и дыхание. ИЩИ
КРОВОТЕЧЕНИЕ.
Если кровотечения нет, то выясни суть происшествия,
характер повреждений. Вызови помощь и действуй по ситуации.
ДЕЙСТВИЯ
ПРИ НАРУЖНЫХ КРОВОТЕЧЕНИЯХ:
ВИДЫ
КРОВОТЕЧЕНИЙ:
Артериальное
кровотечение:
ПРИЗНАКИ:
Ø кровь из раны вытекает фонтанирующей струей или
точками;
Ø большое кровавое пятно на одежде или лужа крови возле
пострадавшего;
Венозное кровотечение:
ПРИЗНАКИ:
Ø кровь темно-красная, течет
медленно, непрерывно.
Капиллярное кровотечение:
ПРИЗНАКИ:
Ø кровь вытекает редкими каплями или медленно
расплывающимся пятном.
ОСНОВНЫЕ ПРИЗНАКИ КРОВОПОТЕРИ:
-
жажда (губы трескаются, язык и слизистая ротовой полости сухая);
-
шум в ушах;
-
круги перед глазами;
-
сонливость (зевота);
Первая помощь при
наружном кровотечении зависит от его характера.
При небольшом капиллярном
или венозном кровотечении из раны на руке или ноге, достаточно наложить
стерильную повязку и потуже ее прибинтовать (давящая повязка) или хорошо
притянуть ватно-марлевый тампон к ране с помощью лейкопластыря.
Повязка должна состоять из
нескольких слоев ваты и марли. Нужно следить за тем, чтобы не перетянуть
конечность слишком сильно (до посинения кожи ниже повязки).
Давящая повязка позволяет остановить кровотечение из небольших артерий.
ПОМНИТЕ: при сильном артериальном или смешанном кровотечении наложение повязки
недостаточно.
В
подобных случаях могут быть использованы другие способы:
o пальцевое прижатие артерии;
o наложение
кровоостанавливающего жгута;
o форсированное сгибание
конечности.
Самым доступным из них
является прижатие выше раны артерии, из которой истекает кровь. Для этого необходимо
знать точки, в которых артерии могут быть прижаты к кости. Как правило, в них
удается прощупать пульсацию артерий.
Прижатие артерии пальцем или кулаком обеспечивает
почти мгновенную остановку кровотечения.
ЗНАЙТЕ: даже очень
хорошо физически развитый человек не может достаточно долго продолжать
прижатие, т.к. уже через 10—15 мин руки начинают уставать, и давление
ослабевает.
В связи с этим сразу же после прижатия артерии
нужно предпринять попытку остановки кровотечения другим способом.
Чаще для этой цели
используется жгут кровоостанавливающий.
После наложения жгута
кровотечение должно остановиться, но если оно продолжается, то жгут нужно
снять, предварительно возобновив пальцевое прижатие артерии, и наложить вновь,
но уже с большим натяжением.
ОСНОВНЫЕ
ПРАВИЛА НАЛОЖЕНИЯ ЖГУТА.
1.
На конечность
жгут всегда накладывается выше раны,
но как можно ближе к ней.
2.
Жгут
накладывается только на одежду или подложенную ткань, но никогда не
накладывается непосредственно на кожу.
3.
Каждый
последующий тур жгута должен перекрывать часть предыдущего, чтобы не защемить
кожу.
4.
Жгут должен быть
затянут ровно настолько, чтобы передавить артерию, сильнее затягивать не надо.
5.
К жгуту
обязательно прикрепляется бумага, где написаны дата и время наложения жгута.
Вторая записка с этими же данными кладется в карман пострадавшего.
6.
Время нахождения
жгута на конечности в летнее время не более 40минут, зимой 30 минут. По
прошествии указанного времени жгут необходимо медленно, постепенно ослабить на
несколько минут – до появления на ране капель крови, а затем снова затянуть
(чуть выше или ниже прежнего места).
7.
Наложенный жгут
должен быть всегда хорошо виден на расстоянии, поэтому он не должен
прикрываться одеждой. В зимнее время конечность ниже жгута утепляется.
Первый
тур жгута желательно накладывать в 3 этапа: сначала очень сильно затянуть до
остановки кровотечения, потом ослабить до появления кровотечения, а потом опять
повторно затянуть ровно на столько, чтобы кровотечение прекратилось.
ПОМНИТЕ: жгут
является самым надежным, но и самым опасным методом.
При отсутствии фабричного жгута его можно
заменить импровизированным— резиновой трубкой, галстуком, ремнем, поясом,
платком, бинтом и т.п., но не следует использовать проволоку.
Для остановки кровотечения
с помощью подручных средств используют так называемую закрутку, которую затем
фиксируют отдельным бинтом.
Остановка кровотечения из
сосудов конечностей возможна при
форсированном их сгибании.
Чаще этот способ
применяется для остановки кровотечения из сосудов руки.
Его рационально применять
при интенсивном кровотечении из ран, расположенных у основания конечностей.
Максимальное сгибание конечности
производят в суставе выше раны и фиксируют конечность бинтами в таком
положении.
Так, при остановке
кровотечения из ран предплечья и кисти на сгибательную поверхность локтевого
сустава укладывают ватно-марлевый пелот (его можно заменить небольшим валиком
из материи), затем руку максимально сгибают в локте, притягивая с помощью бинта
или ремня предплечье к плечу до исчезновения пульса на запястье, прекращения
истечения крови из раны. В таком положении руку фиксируют бинтом (ремнем).
При
кровотечениях из верхней части плеча и подключичной области, которое может быть
смертельным, заводят оба плеча за спину со сгибанием в локтевых суставах, после
чего их связывают с помощью бинта (ремня и т.п.). В этом случае сдавливаются
артерии с обеих сторон.
При остановке
кровотечений из ран ниже колена пострадавшего укладывают на спину, в подколенную
область помещают ватно-марлевый пелот (валик), бедро приводят к животу, а
голень сгибают и фиксируют к бедру бинтом или ремнем.
Кровотечение из
бедренной артерии останавливают сгибанием нижней конечности в тазобедренном суставе,
предварительно поместив в паховую область валик. После остановки кровотечения
бедро фиксируют ремнем к туловищу. Однако далеко не во всех случаях удается
полностью остановить кровотечение при форсированном сгибании конечностей,
ПОМНИТЕ: в ряде случаев этот способ нельзя использовать,
например при переломах.
ПОМНИТЕ: при
любом кровотечении поврежденной части тела придают возвышенное положение и
обеспечивают покой (транспортная иммобилизация).
Окончательная остановка кровотечения проводится в лечебном учреждении, в
которое немедленно должен быть доставлен пострадавший.
ВНУТРЕННИЕ КРОВОТЕЧЕНИЯ.
Внутренние кровотечения подразделяют на явные (кровавая рвота,
кровохарканье, темный "дегтеобразный" стул, красная моча, кровянистые
маточные выделения) и скрытые - внутриполостные, невидимые глазом.
Первая помощь:
Всякое легочное кровотечение - грозный признак тяжелого
заболевания, поэтому основной задачей является скорейшая доставка больного в
стационар!
Первая помощь направлена на создание
условий, способствующих снижению интенсивности кровотечения вплоть до его
остановки. Показаны абсолютный покой, местно применяют холод (пузырь со льдом,
с холодной водой) на область предполагаемого кровотечения, можно давать
проглатывать мелкие кусочки льда. Больного необходимо быстро доставить в
лечебное учреждение (транспортировка на носилках).
Первая помощь при кровотечении
заключается в том, чтобы придать больному возвышенное, полусидячее положение,
успокоить его, запретить двигаться и разговаривать, положить на грудь пузырь со
льдом. Больной нуждается в срочной врачебной помощи для выяснения причин и
лечения.
Первая помощь.
o Больному следует наклонит
голову вперед, приложить к носу чистую ткань и поднести к подбородку любую
емкость (затекающую в рот кровь необходимо обязательно сплевывать т.к. ее
глотание может вызвать рвоту)
o Пострадавшему прижать двумя
пальцами крылья носа к носовой перегородке, т.к. чаще всего кровотечение
возникает из венозного сплетения в области перегородки. Приложите холод к
переносице.
o После остановки
кровотечения предложить пострадавшему выпить стакан холодной воды.
o Пострадавшему следует
полежать и в ближайшие дни избегать резких движений, не сморкаться, не
принимать горячей пищи.
ПОМНИТЕ: если
остановить кровотечение не удается, необходимо вызвать врача. Поскольку часто
повторяющиеся носовые кровотечения, как правило, являются симптомом какого-либо
местного или общего заболевания, необходимо обследование.
ЕСЛИ ЧЕЛОВЕК НЕ ОТВЕЧАЕТ, не
трать время на определение признаков дыхания.
Необходимо сразу ПРОВЕРИТЬ
РЕАКЦИЮ ЗРАЧКА на свет.
v Если
после попадания света на зрачок он остается широким, значит есть подозрение на
остановку сердца.
v Если
нет возможности проверить реакцию зрачка, необходимо искать пульс на сонной
артерии. Подвигай подушечки 2,3,4 пальцев в глубину тканей шеи сбоку от кадыка.
v Если
нет сознания, но пульс есть, значит, человек в состоянии обморока или комы.
Независимо от причины потери сознания, действия
следует начать с определения пульса на сонной артерии. Только при наличии
пульса на сонной артерии можно сделать вывод, что пострадавший жив, но без
сознания.
ü Следует как можно скорее обеспечить свободный приток
крови к головному мозгу – расстегните воротник одежды, ослабьте поясной ремень.
ü После того как обеспечен свободный приток крови головному мозгу,
следует приподнять ноги.
ü Поднести к носу ватку с нашатырным спиртом.
(нашатырный спирт агрессивная жидкость. Следует на ватку капнуть 2-3 капли
спирта)
КАК
ВЫВЕСТИ ИЗ ОБМОРОКА
БЕЗ
ИСПОЛЬЗОВАНИЯ НАШАТЫРНОГО СПИРТА.
Эффект нашатырного спирта заключается в его
способности вызывать резкую боль, что приводит к выбросу в кровь большого
количества адреналина. Восстанавливается нормальный тонус сосудов и
увеличивается приток крови к головному мозгу.
В случае отсутствия нашатырного спирта надавите
большим пальцем на точку, расположенную на верхней губе под перегородкой носа.
(надавливание на данную болевую точку стимулирует выброс адреналина)
ПОМНИТЕ: очень часто
обморок является первым признаком опасных заболеваний и отравлений.
Ø Когда после возвращения сознания у пострадавшего
появились боли в животе и частые повторные обмороки при попытках сесть или
встать – у пострадавшего можно заподозрить признаки внутреннего кровотечения.
ДЕЙСТВИЯ В СЛУЧАЕ ПОДОЗРЕНИЯ
НА ВНУТРЕННЕЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ.
v Обеспечить
положение «лежа на спине» с приподнятыми в коленях ногами (в случаях сильных болей
в животе категорически запрещено предлагать обезболивающие и спазмолитические
таблетки, обильное питье и пищу).
v Приложить к
животу холод. (желательно использовать тяжелый холодный предмет, который придавит и
сузить просвет кровоточащих сосудов, уменьшит боль и снизит скорость
кровопотери).
ПОМНИТЕ:
Использование холода с первых минут внутреннего кровотечения
увеличивает время своевременной доставки в больницу на 2-3 часа.
Когда
пострадавший не приходит в сознание в течение 3-4 минут – возможно развитие комы.
Вызови медпомощь и
действуй по ситуации.
Как быстро повернуть
пострадавшего в состоянии комы на живот.
1.
Завести ближнюю к себе руку пострадавшего за его
голову. Одной рукой взяться за дальнее от себя плечо, а другой за поясной
ремень или за пояс одежды.
(в состоянии комы невозможно определить повреждения
шейного отдела позвоночника. Необходимо страховать его от опасных смещений в
каждом случае поворота пострадавшего на живот. Заведенная за голову рука
предохраняет шейный отдел позвоночника от опасных боковых смещений во время
поворота)
2.
Одним движение повернуть пострадавшего грудью к себе
на колени.
(заведенная за голову рука используется в качестве оси,
через которую поворачивается тело.)
3.
Очистить пальцами или салфеткой ротовую полость и
надавить на корень языка.
(когда челюсти пострадавшего сжаты, не следует пытаться их
разжимать. Плотно сжатые зубы не могут быть герметичны для прохождения воздуха
и вытекания жидкости)
4.
Приложить холод к голове.
(использование холода значительно снижает скорость развитие отека
головного мозга и защищает его от гибели)
v Если
нет сознания и пульса на сонной артерии -
немедленно необходимо начинать реанимацию.
1. Перед тем как приступить к реанимации, необходимо освободить грудную клетку пострадавшего
от одежды и определить ориентиры для ее проведения.
Майка
или футболка.
Любое нательной белье из тонкой ткани можно не
снимать. Следует убедиться, что под тканью нет нательного крестика или кулона.
Рубашка
или сорочка.
Расстегнуть пуговицы на шее и груди и освободить
грудную клетку.
Поясной
ремень.
Обязательно расстегнуть и расслабить. Во время
проведения непрямого массажа сердца жесткий край ремня можно повредить печень.
Джемпер
или свитер.
Приподнять и сдвинуть к шее.
Галстук
или шейный платок.
Лучше снять. Если при развязывании узла возникли
проблемы, следует его расслабить или разрезать ткань около узла.
ПОМНИТЕ:
реанимацию проводить только на ровной жесткой поверхности.
1. Прикройте рукой
мечевидный отросток двумя пальцами. Еще раз убедитесь, что нет пульса.
|
2. Нанести удар ребром ладони,
сжатой в кулак, по грудине с высоты 25-30 см . резко, с отскоком выше мечевидного
отростка.
3. После удара проверить пульс на сонной артерии.
§ Если пульса нет, удар по грудине можно повторить.
§ Если пульс так и не появился необходимо приступить к
непрямому массажу сердца.
ЗАПРЕЩЕНО:
v наносить
удар по мечевидному отростку или в область ключиц;
v наносить
удар при наличии пульса на сонной артерии.
КАК ПРОВОДИТЬ НЕПРЯМОЙ МАССАЖ СЕРДЦА.
При каждом ритмичном надавливании на грудную клетку сердце
сжимается между грудной костью и позвоночником, и из него выбрасывается в сосуды. После
прекращения надавливания грудина возвращается в исходное положение и кровь
затекает из сосудов в сердце. Каждое надавливание на грудную клетку
пострадавшего заменяет одно сердечное сокращение.
1.
Расположить
ладонь выше мечевидного отростка так, чтобы большой палец был направлен на
подбородок или живот пострадавшего.
2.
Переместить центр
тяжести на грудину и проводить непрямой массаж сердца прямыми руками.
3.
Продавливать
грудную клетку на 3-5 см .
с частотой не реже 60 раз в мин. Каждое нажатие следует начинать только после
того, как грудная клетка вернется в исходное положение.
Оптимальное
соотношение надавливаний на грудную клетку и вдохов искусственного дыхания 15:2
независимо от количества участников.
КАК
ПРОВОДИТЬ ИСКУССТВЕННУЮ ВЕНТИЛЯЦИЮ ЛЕГКИХ.
1.
Правой рукой
обхватить подбородок так, чтобы пальцы, расположенные на нижней челюсти и щеках
пострадавшего, смогли разжать и приоткрыть губы.
2.
Левой рукой
зажать нос.
3.
Запрокинуть
голову пострадавшего. Необходимо удерживать голову пострадавшего в таком
положении до окончания проведения вдоха.
4.
Плотно прижаться
губами к губам пострадавшего и сделать максимальный выдох.
5.
Если воздух не
проходит. Необходимо перевернуть пострадавшего на живот, раскрыть ему рот. Для
удаления воздуха попавшего в желудок, надавите кулаками ниже пупка.
Если
во время проведения вдоха спасатель пальцами правой руки почувствует раздувание
щек, то он может сделать вывод о неэффективности попытки вдоха.
При
закупорке дыхательных путей пищей, иными инородными предметами – проведи их
удаление.
При попадании инородных тел в
дыхательные пути младенца необходимо:
1.
Положить младенца
на свое предплечье головой вниз.
2.
Ввести в рот два
пальца. (при наличии в ротовой полости фантика или целлофанового пакетика,
попытаться пальцами удалить эти инородные тела).
3.
|
Надавить на корень языка и
вызвать рвоту. (надавливание на корень языка провоцирует рвоту и стимулирует
акт вдоха и кашлевый рефлекс).
4.
Осторожно
похлопать по спине.
Когда вес и рост пострадавшего позволяет уложить его животом вниз на
своих коленях, то извлечь инородное тело можно похлопыванием по спине
пострадавшего.
Если в течение 15-20 секунд
нет эффекта, следует приступить к другим способам.
Когда вес и рост пострадавшего не позволяют уложить
его животом вниз на своих коленях, можно воспользоваться стоящим стулом или
креслом.
1.
Придвинуть стул к
груди пострадавшего.
2.
Захватить
пострадавшего за поясной ремень и ворот одежды.
3.
Перевернуть
пострадавшего через спинку стула.
4.
Похлопать ладонью
по спине.
Самый эффективный способ
удаления инородных тел из дыхательных путей:
-
удар сложенными в замок кистями наносится под диафрагму, что приводит к ее
резкому подъему вверх и выталкиванию 200-300 мл. воздухи из «мертвого
пространства». Часто такой удар в надчревную область приводит к выбрасыванию
инородного тела наружу.
1.
Встать позади
пострадавшего.
2.
Обхватить руками
и сцепить их в замок под реберной дугой.
С
силой ударить сложенными в «замок» кистями в надчревную область.
ПОМНИТЕ: удар может
спровоцировать внезапную остановку сердца.
ПОМНИТЕ: НЕЛЬЗЯ ДОСТАВАТЬ
ИНОРОДНОЕ ТЕЛО (ПАЛЬЦАМИ ИЛИ ПИНЦЕТОМ) ИЗО РТА ПОСТРАДАВШЕГО, ЛЕЖАЩЕГО НА
СПИНЕ.
КАК ПРОВОДИТЬ РЕАНИМАЦИЮ БОЛЕЕ 10-15
МИНУТ.
|
||||
|
||||
|
Мужчина со средними физическими данными проводит комплекс
сердечно-легочной реанимации не более 3-4 минут. Вдвоем с помощником – не более
10 минут. Втроем с лицами любого пола и физическими данными – не более часа.
Первый участник.
Проводит
вдох искусственного дыхания. Контролирует реакцию зрачков и пульс на сонной
артерии. Информирует партнеров о состоянии пострадавшего:
«ЕСТЬ РЕАКЦИЯ ЗРАЧКОВ!»
«НЕТ ПУЛЬСА!»
«ЕСТЬ ПУЛЬС!» и т.д.
Второй участник.
Проводит
непрямой массаж сердца. Отдает команду «Вдох!» Контролирует эффективность вдоха
искусственного дыхания по подъему грудной клетки и констатирует:
«ВДОХ ПРОШЕЛ!»
«НЕТ ВДОХА!»
Третий участник.
Приподнимает
ноги для улучшения притока крови к сердцу. Восстанавливает силы и готовится
сменить первого участника. Координирует действия партнеров.
ДЕЙСТВИЯ ПРИ РАНЕНИЯХ.
ЧТО ДЕЛАТЬ В СЛУЧАЯХ
РАНЕНИЯ ГРУДНОЙ КЛЕТКИ.
ПОМНИТЕ: при
оказании первой медицинской помощи при ранении грудной клетки такие ранения
следует расценивать как проникающие.
1.
Усадить пострадавшего и прижать ладонь к ране и закрыть в нее доступ
воздуха.
2.
Наложить пластырь
или скотч, чтобы избежать поступления воздуха в плевральную полость.
Если из раны торчит
какой-либо предмет или холодное оружие, то ни в коем случае нельзя его
извлекать. Чтобы избежать его малейшего смещения, следует зафиксировать этот
предмет между двумя скатками бинта и прикрепить их лейкопластырем или скотчем к
коже.л
ЧТО ДЕЛАТЬ В СЛУЧАЯХ РАНЕНИЯ ЖИВОТА.
ПОМНИТЕ: любую рану в
области живота следует расценивать как проникающую.
1.
Приподнять ноги и расстегнуть поясной ремень.
Прикрыть содержимое раны чистой салфеткой (края салфетки должны на 2-3 см . превышать границы раны).
Обеспечить покой в положении «лежа на спине».
ПОМНИТЕ: в положении на спине с согнутыми ногами достигается
предельное расслабление брюшного пресса.
2.
Прикрепить салфетку, полностью прикрывающую края раны, с помощью
лейкопластыря.
3.
Положить холод на живот (использование холода уменьшает боль, снижает
скорость внутреннего кровотечения).
ПОМНИТЕ:
v
Если
пострадавший жалуется на сильные боли в животе и нестерпимую жажду – ни в коем
случае не предлагать обезболивающие и не предлагать пить! Можно периодически
протирать губы ваткой, обильно смоченной водой.
v
Если из раны
выступают или выпадают внутренние органы – нельзя их вправлять!
ДЕЙСТВИЯ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ КОСТЕЙ
КОНЕЧНОСТЕЙ.
Признаки открытого перелома:
§ Видны костные отломки;
§ Деформация и отек конечности;
§ Наличие раны, часто с
кровотечением.
Признаки закрытого перелома:
§ Сильная боль при движении
или при нагрузке на конечность;
§ Деформация и отек
конечности;
§ Синюшный цвет кожи;
§ Подвижность конечности в
необычном месте, ее неестественное положение.
ПЕРВИЧНЫЕ ДЕЙСТВИЯ:
- Освободите конечность от воздействия травмирующих факторов.
- Дайте как можно быстрее обезболивающее:
o
Выпить кофеин из ампулы; или
o
2 таблетки растолченного анальгетика под язык (не
запивать);
- Зафиксировать поврежденную конечность.
ДЕЙСТВИЯ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ И
КОСТЕЙ ПРЕДПЛЕЧЬЯ.
·
При повреждении плечевой кости прибинтовать
руку к туловищу и затем дать 2-3 таблетки анальгина.
·
При повреждении костей предплечья сначала наложить шину, зафиксировать
поврежденную руку на косынке и дать 2-3 таблетки анальгина (при фиксировании
предплечья и локтевого сустава под ладонь необходимо подложить теннисный мячик
или скомканную бумагу/ткань)
Шины
могут быть изготовлены из фанеры,
металлической проволоки (в виде лестницы или сетки), пластмассы и другого
материала. Шину нужно наложить так, чтобы была достигнута неподвижность в двух
прилегающих к месту перелома суставах (выше и ниже места перелома).
Под шину в местах костных выступов подкладывают мягкую
подстилку из ваты или ткани. Шины обкладывают ватой или обертывают бинтом,
чтобы ослабить давление их на область перелома и затем прибинтовывают к
поврежденной конечности.
ДЕЙСТВИЯ ПРИ ПЕРЕЛОМАХ КОСТЕЙ ГОЛЕНИ И
ПОВРЕЖДЕНИЯ ГОЛЕНОСТОПНОГО СУСТАВА.
·
Предложить 2-3 таблетки обезболивающего средства.
·
Наложить шину.
Шину следует накладывать вдвоем. Первый участник фиксирует поврежденную ногу. Второй формирует шину и, удерживая ее, заводит шину
под приподнятую ногу.
Прежде чем накладывать шину, необходимо
сформировать ее по форме и размеру здоровой ноги и выждать 10-15 минут до
начала действия анальгина
ПОМНИТЕ: если стопа или голень сильно деформированы или
неестественно вывернуты – конечность следует зафиксировать в таком положении,
какое не причиняет дополнительную боль.
При оказании первой медицинской
помощи при переломах нельзя:
·
Ощупывать конечность с целью уточнения места перелома;
·
Снимать с поврежденной конечности одежду и обувь до действия
обезболивающего средства;
·
Накладывать повязки и шины без обезболивания.
ДЕЙСТВИЯ В СЛУЧАЕ ПЕРЕЛОМА НИЖНЕЙ
ТРЕТИ БЕДРЕННОЙ КОСТИ И ПОВРЕЖДЕНИЯ КОЛЕННОГО СУСТАВА.
·
Предложить 2-3 таблетки анальгина.
·
Удобно уложить пострадавшего и положить между ног скатку (валик) из
мягкой ткани.
·
Если нельзя вызвать спасательные службы или
«скорую помощь» необходимо наложить транспортные шины
Сначала следует зафиксировать транспортные шины на груди, а затем на
стопах.
ДЕЙСТВИЯ В СЛУЧАЯХ ПОВРЕЖДЕНИЯ КОСТЕЙ
ТАЗА, ТАЗОБЕДРЕННЫХ СУСТАВОВ ИЛИ ВЕРХНЕЙ ТРЕТИ БЕДРЕННЫХ КОСТЕЙ, КОГДА
ПОСТРАДАВШИЙ НАХОДИТСЯ В ПОЗЕ «ЛЯГУШКИ».
Такая поза позволяет уберечь сосуды и окружающие ткани
от травмирования обломками поврежденных костей.
·
Положить валик под колени. (это поможет избежать дрожи
усталости бедренных мышц, что способствует попаданию мелких фрагментов костей в
кровоток).
·
Предложить 2-3
таблетки обезболивающего.
ПОМНИТЕ: особенности оказания помощи при повреждении костей
таза или верхней трети бедренных костей в том, что следует подложить валик под
колени и только затем предложить пострадавшему обезболивающие таблетки.
- Не вправляйте в рану отломки костей!
- Остановите кровотечение.
- Наложите стерильную повязку.
- Зафиксируйте конечность.
ДЕЙСТВИЯ ПРИ ВЫВИХЕ
СУСТАВА.
В суставах
возможны растяжения связок, при которых в отличие от переломов и вывихов движения
болезненны, но все-таки возможны.
Сустав отечный, горячий на ощупь. При оказании первой
медицинской помощи на сустав накладывают давящую повязку. Конечности придают
возвышенное положение и создают покой, накладывают пузырь со льдом.
Вывихи
распознаются по невозможности движения в поврежденном суставе и сильной боли;
конечность принимает вынужденное положение, заметно выражены очертания
поврежденного сустава по сравнению со здоровым;
В первую очередь необходимо создать покой путем
наложения фиксирующей повязки, а при вывихах в крупных суставах рекомендуется
ввести противоболевое средство.
ОБРАБОТКА РАН
Поскольку раны составляют
большую часть повреждений тела, их обработка является как бы основой первой
помощи при травмах.
ПОМНИТЕ:
правильная обработка раны препятствует возникновению ее осложнений и почти в
три раза сокращает время заживления раны.
Для обработки раны необходимы: марля, вата, бинт и какое-либо
дезинфицирующее средство.
Ø Если рана очень сильно кровоточит, то
сначала надо остановить кровотечение. Затем начинают перевязку раны. При
отсутствии дезинфицирующего раствора, в рамках оказания первой помощи, рану
достаточно сверху просто прикрыть чистой марлей, затем наложить слой ваты и
перевязать всю рану бинтом.
Ø Если в распоряжении имеется какое-либо
дезинфицирующее средство - бензин, йодная настойка, перекись водорода, - то
кожу вокруг раны сначала дважды или трижды протирают марлей или ватой,
смоченной дезинфицирующим раствором. Такая обработка является более эффективной
в борьбе с проникновением 6актерий в рану из окружающих участков кожи.
Ссадины обмывают перекисью водорода и перевязывают. Рану
нельзя ополаскивать водой, а тем более спиртом или йодной настойкой. Дезинфицирующий раствор, попадая в рану,
обусловливает гибель поврежденных клеток, тем самым, вызывая значительную боль.
Рану нельзя засыпать никакими
порошками, а также нельзя на нее накладывать никакую мазь; точно также
запрещается класть непосредственно на рану вату!
Ø Если из раны выступают наружу какие-либо
ткани - мозг, кишечник, то их сверху прикрывают чистой марлей, но ни в коем
случае не вправляют вовнутрь. При обширных ранах конечностей раненую конечность
следует иммобилизировать. При любой сравнительно глубокой ране необходимо
проведение квалифицированной хирургической обработки. В связи с этим
оказывающий помощь должен обеспечить транспортировку пострадавшего в лечебное
учреждение.
СДАВЛИВАНИЕ КОНЕЧНОСТЕЙ.
(если конечность сдавлена более 15 минут)
§
Обложить придавленные конечности пакетами со льдом, снегом, холодной
водой.
§
Дать 2-3 таблетки обезболивающего и обильное теплое питье.
§
Наложить жгуты выше места сдавливания.
§
Туго забинтовать поврежденные конечности не снимая жгута.
ПОМНИТЕ: нельзя освобождать сдавленные конечности до наложения
защитных жгутов и приема пострадавшим большого количества жидкости.
ПОЛЕЗНЫЕ СОВЕТЫ
При
оказании первой помощи всегда необходим перевязочный материал. Когда его нет
под рукой, приходиться использовать носовой платок, части одежды.
В
машине обязательна аптечка. Дома желательно иметь аптечку не хуже, чем
автомобильную.
Не забывайте, что определенную
консультацию можно получить по телефону во время вызова скорой помощи. Лучше, если к моменту вызова скорой помощи Вами
будет правильно определено ранение и состояние пострадавшего.
ПОМНИТЕ: не редки
случаи, когда пострадавшего не удавалось спасти из-за того, что на основании
сообщения вызвавших скорую, оператор направлял к месту происшествия врача
другого профиля.
В
некоторых случаях, самостоятельная доставка пострадавшего в больницу предпочтительнее
(быстрее). Городские больницы дежурят по очереди. Адрес дежурной больницы можно узнать по телефону скорой помощи.
Диспетчер может предупредить приемный покой больницы, куда Вы намереваетесь
доставить раненого, о характере ранения с тем, чтобы медперсонал подготовился к
приему пострадавшего.
АПТЕЧКА (КАРМАННАЯ)
1. Стерильный бинт 2. Жгут (все, что можно использовать, как жгут)
3. Спиртовые салфетки (для протирания рук и дезинфекции ран)
4. Ампула нашатырного спирта
Такая
аптечка помещается даже в нагрудный карман. Храните аптечку в пластиковом
пакете, который может пригодиться для накладывания герметичной повязки при
ранениях грудной клетки.
Желательно иметь при себе острый перочинный нож т.к.
для перевязки иногда необходимо оголить участок тела, а одежду не снять. Тогда
одежда просто распарывается, срезается.
ПАМ'ЯТКА
для
мешканців про порядок оповіщення у разі виникнення надзвичайних ситуацій
техногенного та воєнного характеру, а
також укриття в захисних спорудах
ОПОВІЩЕННЯ
Головний спосіб оповіщення
населення про дії при виникненні надзвичайних ситуацій – це передача
повідомлення по мережі провідного мовлення (через квартири і зовнішні
гучномовці), а також через мережі радіомовних станцій і телебачення, пересувні
автомобілі, оснащені гучномовцями.
Для привернення уваги населення в
екстремальних випадках перед передачею інформації включаються сирени та інші
сигнальні засоби.
ЗАПАМЯТАЙТЕ! СИРЕНА І ПЕРЕРИВІСТІ ГУДКИ ІНШИХ СИГНАЛЬНИХ
ЗАСОБІВ ОЗНАЧАЮТЬ СИГНАЛ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ -
«УВАГА ВСІМ !».
Почувши такий сигнал, негайно
увімкніть радіоприймач або телевізор (канали «Перший», «1+1», «НТН») і слухайте
повідомлення центральних та місцевих органів виконавчої влади та їх структурних
підрозділів з питань надзвичайних ситуацій.
На кожний випадок надзвичайних
ситуацій підготовлено варіанти повідомлень на можливі надзвичайні ситуації.
Після подачі звукових сигналів
(сирени, гудки тощо) передається мовна інформація про надзвичайну ситуацію.
Вислухавши повідомлення кожний
громадянин повинен діяти без паніки і метушні у відповідності з отриманими
вказівками.
ПОВІДОМЛЕННЯ ВКЛЮЧАЄ:
інформацію про надзвичайну ситуацію, місце і час виникнення надзвичайної
ситуації, територію (райони, масиви, вулиці, будинки тощо), яка потрапляє в
осередки (зони) ураження, порядок дій при надзвичайних ситуаціях, інша
інформація.
КОЖНИЙ ГРОМАДЯНИН, який
знаходиться на роботі, він повинен виконувати всі розпорядження керівника цивільного захисту
суб’єкта господарської діяльності у відповідності з планом цивільного захисту,
а також приймати участь у проведенні аварійно-рятувальних робіт у складі
формувань або за вказівками органів управління цивільного захисту.
ЯКЩО ГРОМАДЯНИН
ЗНАХОДИТЬСЯ ВДОМА, при виникненні надзвичайних ситуацій, він повинен:
- тримати вдома постійно
включеними радіоприймач та телевізор для того, щоб слухати розпорядження і
вказівки центральних та місцевих органів виконавчої влади та їх структурних
підрозділів з питань надзвичайних ситуацій;
- повідомити про отриману
інформацію сусідів;
- постійно тримати при собі
засоби індивідуального захисту, а також медичну аптечку, документи (паспорт,
військовий квиток, документи про освіту, свідоцтво про народження дітей,
пенсійне посвідчення, трудову книжку та інше), гроші, засоби зв’язку, предмети
особистої гігієни, запас їжі та води;
- провести у квартирі (домі)
протипожежні профілактичні заходи (виключити газ, водопостачання,
електропостачання та інше), підвищити захисні властивості квартири: зачинити
вікна, ущільнити їх;
- знати місце найближчого укриття
(підвальне приміщення, паркінгу тощо) де можна укритися.
ЯКЩО СИГНАЛ ЗАСТАВ ВАС В
ТРАНСПОРТІ, ГРОМАДСЬКОМУ МІСЦІ (магазині, театрі, на ринку тощо) негайно уважно і
спокійно вислухати повідомлення, визначитись де поблизу знаходиться укриття і
як найшвидше добратися і укритися в ньому, а якщо є час, якнайшвидше добратися
до дому і діяти у відповідності з отриманими вказівками.
АДРЕСУ ВАШОГО УКРИТТЯ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ ТА НОМЕР
ТЕЛЕФОНУ «ГАРЯЧОЇ» ЛІНІЇ ВИ МОЖЕТЕ УТОЧНИТИ НА САЙТАХ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЙ ТА
МІСТ ОБЛАСНОГО ЗНАЧЕННЯ АБО БЕЗПОСЕРЕДНЬО
В ЦИХ УСТАНОВАХ.
ЗАХИСТИМО
НАШ КРАЙ
ВІД ДИВЕРСАНТІВ ТА ТЕРОРИСТІВ!
Що відбувається сьогодні на Сході України?
Групи диверсантів та терористів за широкої підтримки Росії вбивають та
беруть у заручники мирних людей, обстрілюють міста, селища та села, підривають
залізниці, мости, знищують школи, лікарні, лінії електропередач та інші об’єкти
інфраструктури.
Лихо може статися і у нашому домі!
Як протидіяти диверсантам та терористам?
Найголовніше – бути пильними, небайдужими та відповідальними, звертати
увагу на все, що відбувається навколо, особливо, коли Ви перебуваєте у місцях
великого скупчення людей – у торгових центрах, на ринках, залізничних вокзалах,
автостанціях, на масових заходах та у транспорті.
На що слід звертати увагу?
на незнайомих, підозрілих людей,
які виділяються манерою поведінки, одягом, говорять з акцентом, не орієнтуються
на місцевості;
на підозрілі предмети (сумки,
портфелі, коробки, пакунки), які залишено без догляду на вулиці, у місцях
великого скупчення людей, у маршрутках,
автобусах, трамваях та тролейбусах, електричках та потягах;
на автомобілі, що довго та без
певної мети стоять поблизу вокзалів, станцій, мостів, електропідстанцій, приміщень органів влади та
силових структур, заїжджають на територію лікарень, шкіл, дитячих садків.
не приймайте від незнайомих осіб жодних валіз, пакунків, коробок, будь-яких
передач, ні в якому разі не погоджуйтеся «подивитися за речами п’ять хвилин» - всередині
можуть бути вибухові речовини та вибухонебезпечні предмети!
Як розпізнати вибухові речовини та вибухонебезпечні
предмети?
особливий (специфічний) запах, що нехарактерний для навколишньої місцевості;
шум або дим із предмету;
наявність на предметі засобів зв’язку
або незвичних деталей;
розтяжки із проволоки, кріпкої
нитки, мотузки.
Якщо Ви виявили підозрілі предмети, у жодному разі не доторкайтеся до них,
позначте місце небезпечної знахідки та негайно викликайте спеціальні служби!
Куди
звертатись, якщо виявили підозрілих людей
або невідомі предмети?
101и 102
черговий залізниці (цілодобово) (061) 720-33-30
черговий обласного ГУМВС (цілодобово) (061) 236-78-26
черговий обласного МНС (цілодобово) (061)
787-94-68
черговий обласного СБУ (цілодобово) (061)
764-46-58
черговий центрального апарату СБУ
(044) 226-32-32
НЕБЕЗПЕКИ ТЕХНОГЕННОГО
ХАРАКТЕРУ
РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА
Дії у випадку раптового виникнення радіаційної
небезпеки:
після отримання повідомлення по радіо (або через інші
засоби оповіщення) про радіаційну небезпеку населенню пропонується терміново
зробити наступне:
укритися в житлових будинках. Важливо знати, що стіни
дерев’яного будинку ослабляють іонізуюче випромінювання у 2 рази, а цегляного –
у 10 разів! Заглибленні сховища ще більше ослабляють дозу випромінювання: з
дерев’яним покриттям у 7 разів, з цегляним або бетонним у 40-100 разів;
уникайте паніки, слухайте повідомлення органів влади
щодо дій у цій надзвичайній ситуації;
вжити заходів захисту від проникнення у квартиру
(будинок), радіоактивних речовин з повітрям: закрити кватирки, за герметизувати
рами, двері;
зробити запас питної води: набрати воду у закриті
місткості, підготувати простіші засоби санітарного визначення, перекрити крани;
провести екстрену йодну профілактику (як можна раніше,
але тільки після спеціального оповіщення): водно-спиртовий розчин йоду приймати
після їжі тричі на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5%
настоянки на 100 мл молока (консервованого) або дитячої молочної суміші; дітям,
які старші двох років та дорослим – по 3-5 крапель на склянку молока
(консервованого) або води. Наносити на поверхню рук настойку йоду у вигляді
сітки 1 раз на день протягом 7 діб.
Підготовка
до можливої евакуації:
уточніть час початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям,
інвалідам та людям похилого віку. Їх мають евакуювати в першу чергу;
підготувати документи та гроші, предмети першої
необхідності, упакувати ліки, мінімум білизни та одягу (1-2 зміни);
зібрати запас, який ви маєте, консервованих харчів, у
тому числі молоко для дітей на 2-3 дні;
зібрані речі упакувати у поліетиленові мішки та пакети
і скласти їх у помешканні, найбільш захищеному від проникнення зовнішнього
забруднення;
перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-,
водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз
(респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку),
гумові чоботи;
з прибуттям на нове місце перебування проведіть
дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на
спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши
спиною проти вітру, по можливості почистити його), обробіть відкриті ділянки
шкіри водою або спеціальним розчином, який буде виданий кожному. Для оброблення
шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.
Правила безпечної поведінки на забруднених
радіонуклідами територіях:
використовуйте для харчування консервоване молоко та
харчі, які зберігались в закритих приміщеннях та в яких відсутнє радіоактивне
забруднення. Не пити молоко від корів, які пасуться на забруднених полях;
не вживайте овочів, які росли на забрудненому
радіоактивними речовинами ґрунті;
не пийте воду із відкритих джерел та із водопроводу
після сигналу радіаційної небезпеки; накрити колодязі плівкою або кришкою;
уникайте довгих пересувань по забрудненій місцевості,
особливо по ґрунтовим шляхам або траві, не ходіть в ліс, не збирайте у лісі
ягід, грибів та квітів,не купайтесь в водоймищах;
у приміщеннях, що призначені для перебування людей,
щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;
знімайте взуття при вході в приміщення з вулиці
(забруднене взуття залишайте при вході).
Засоби індивідуального захисту можна не
використовувати в приміщеннях, у тиху погоду без вітру та після дощу.
У
випадку пересування по відкритій місцевості необхідно використовувати підручні
засоби захисту:
органів
дихання - прикрити рот та ніс
змоченою водою марлевою пов’язкою, носовою хусткою, рушником або іншою частиною
одягу;
шкіри
та волосся - покрити будь
якими предметами одягу, головними уборами, хустинками, накидками. Якщо вам край
необхідно вийти на вулицю, необхідно одягнути гумові чоботи.
ПОЖЕЖНА НЕБЕЗПЕКА
Правильно використовуйте засоби гасіння пожеж:
переносні вогнегасники (порошкові, вуглекислотні,
водопінні) використовують згідно з
інструкцією, наведеною у вигляді малюнків і тексту на корпусі вогнегасників;
для приведення в дію пожежних кранів, які знаходяться
в будинку (споруді), необхідно відкрити дверцята шафи і розкласти в напрямку
осередку пожежі рукав, який з’єднаний з краном і стволом. Відкрити вентиль
поворотом маховичка проти ходу годинникової стрілки і спрямувати струмінь води
із ствола на осередок горіння.
Якщо пожежа застала вас у приміщенні:
зорієнтуйтеся щодо наявної небезпеки й напрямку її
знаходження;
якщо ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не
сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу;
повзіть по підлозі під хмарою диму до дверей
приміщення, але не відчиняйте їх відразу, щоб уникнути посилення пожежі від
великого притоку повітря ззовні;
обережно доторкніться до дверей тильною стороною
долоні, якщо двері гарячі - не відчиняйте їх, дим та полум’я не дозволять
вийти, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте;
щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть
будь – якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму та повертайтесь
поповзом у глибину приміщення і вживайте заходів щодо порятунку;
присядьте, глибоко вдихніть повітря, прочиніть вікно
або розбийте віконне скло твердим предметом та приверніть увагу людей, які
можуть викликати пожежну команду;
якщо ви вийшли через двері, зачиніть їх і поповзом
пересувайтесь до виходу із приміщення;
обов’язково зачиніть за собою всі двері;
під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;
виходити із зони пожежі необхідно в навітряну сторону,
туди, звідки дме вітер;
якщо ви знаходитесь у висотному будинку не біжіть вниз
крізь вогонь, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі;
при задимленості сходових клітин варто щільно зачинити
двері, що виходять на них, а при сильній задимленості перейти на балкон,
захопивши із собою вологу ковдру, щоб укритися від вогню у випадку його
проникнення через отвори;
коли немає іншого виходу, евакуацію потрібно
продовжувати по сходових клітинах або через іншу квартиру, якщо там немає
вогню, використавши міцно зв’язані простирадла, мотузки або пожежні рукави.
Спускатися треба по одному, підстраховуючи один одного;
якщо на вас насувається вогневий вал, не гаючись
падайте, закривши голову мокрою тканиною, затримайте дихання;
якщо вас відрізало вогнем, димом від основних шляхів
евакуації, необхідно затулити ганчірками всі шпарини по периметру дверей та під
ними, щоб перешкодити доступ вогню та диму.
Дії під час рятування постраждалих від пожежі
з будинків:
перед тим, як увійти у приміщення, що горить,
накрийтесь мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною;
відчиняйте двері з особливою обережністю: відчиняйте
повільно, прикриваючи себе дверним полотном, щоб забезпечити захист від
перепаду температури та впливу полум’я;
у сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або
пригинаючись;
для захисту від чадного газу необхідно дихати через
зволожену тканину;
у першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та літніх
людей. Пам’ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в
шафу та у куток;
побачивши людину на якій горить одяг, зваліть її на
землю та швидко накиньте пальто, плащ або будь-яку ковдру чи покривало (бажано
зволожена) і щільно притисніть до тіла, за необхідності, викличте медичну
допомогу;
якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь,
щоб збити полум’я, ні в якому разі не біжіть – це сприяє роздуванню вогню.
Якщо ви опинилися в осередку пожежі на
відкритій місцевості:
не панікуйте та не тікайте від полум’я, що швидко
наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру,
закривши голову і обличчя одягом;
з небезпечної зони, до якої наближається полум’я,
виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;
якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на
відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим
одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі – повітря
тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої
тканини;
гасити полум’я невеликих низових пожеж можна,
забиваючи полум’я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи
вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;
під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг
та просік, не втрачайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з
ними зв’язок за допомогою голосу;
будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони
можуть завалитися та травмувати вас;
особливо будьте обережні у місцях торф’яних пожеж,
враховуйте, що там можуть створюватися глибокі прогари, тому пересувайтеся, за
можливістю, перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів;
після виходу з осередку пожежі повідомте місцеву
адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.
Дії при пожежі в
міському громадському транспорті:
негайно повідомте про пожежу водієві, спробуйте відчинити
двері (використовуйте кнопку аварійного відкриття), застосовуйте для
гасіння вогнища пожежі вогнегасник і підручні засоби. БУДЬТЕ
ОБЕРЕЖНІ! У тролейбусах і трамваях металеві частини можуть опинитися під напругою
в результаті обгорання захисної ізоляції проводів;
при заблокуванні дверей використовуйте для евакуації
аварійні люки в даху, вікна. За необхідності вибийте обома ногами скло
(або твердим предметом). Якщо Ви вдало, без серйозних травм звільнилися,
то за можливості допоможіть тим, хто залишився в зоні вогню, в першу чергу
дітям і людям похилого віку;
у будь-якому транспорті є матеріали, що виділяють при горінні отруйні гази, тому
залишайте салон швидко, закриваючи рот і ніс хусткою або рукавом. Вибравшись
із салону, відійдіть подалі, тому що можуть вибухнути баки з пальним або
статися замикання високовольтної електричної мережі;
телефоном або через водіїв проїжджаючих машин
повідомте про пожежу в пожежну частину. Надайте допомогу постраждалим.
Дії при пожежі в
вагоні метро:
відчувши запах диму, негайно повідомте машиніста про
пожежу по переговорному пристрою і виконуйте всі його вказівки.
Намагайтеся не допустити виникнення паніки у вагоні, заспокойте людей, візьміть
дітей за руки. При сильному задимленні закрийте очі і дихайте через вологий
носовичок;
залишайтеся на місцях, поки поїзд рухається в тунелі.
Після прибуття на станцію і відкриття дверей пропустіть вперед дітей та людей
похилого віку, потім вийдіть самі, зберігаючи спокій і
витримку. Перевірте, чи не залишився хто-небудь у вагоні, допоможіть цим
людям покинути його. Відразу ж повідомте про пожежу черговому по станції та ескалатору.
Надайте допомогу працівникам метро,
використовуючи для гасіння вогнегасники та інші протипожежні засоби, наявні на
станції;
при появі у вагоні відкритого вогню під час руху
намагайтеся загасити його, використовуючи вогнегасники або підручні засоби, які
знаходяться під сидіннями. Якщо це можливо, перейдіть в незайняту вогнем
частину вагону (краще вперед) і стримуйте поширення пожежі, збиваючи полум'я
одягом або заливаючи його будь-якими негорючими рідинами (водою, молоком
тощо). Ні в якому разі не намагайтеся зупинити поїзд у тунелі аварійним
стоп-краном – це ускладнить гасіння пожежі і вашу евакуацію;
при зупинці поїзда у тунелі не намагайтеся покинути
його без команди машиніста, не торкайтеся до металевого корпусу вагона і дверей
до відключення високої напруги по всій ділянці. Після дозволу на вихід
відкрийте двері або вибийте ногами скло, вийдіть з вагона і рухайтеся вперед по
ходу поїзду до станції. Йдіть вздовж полотна між рейками в колону, не
торкаючись до струмоведучих шин (збоку від рейок), щоб уникнути ураження
електричним струмом при включенні напруги;
будьте особливо уважні при виході з тунелю біля
станції, в місцях перетину шляхів, на стрілках, тому, що можлива поява
зустрічного поїзда. Якщо покинутий вами поїзд зрушив з місця і наганяє вас,
притисніться до ніші стіни тунелю.
Дії при пожежі в
вагоні потяга:
негайно повідомте провідникові про пожежу, пройдіть по
вагону і, не піднімаючи паніки, голосно, виразно і спокійно оголосіть пасажирам
про те, що трапилося. Розбудіть сплячих пасажирів і візьміть за руки дітей.
Найбезпечніше евакуюватися в передні вагони, але якщо це неможливо, то йдіть в
хвіст потяга, щільно закриваючи за собою двері купе і міжвагонних переходів.
Обов'язково перевірте разом з провідником наявність людей в тамбурах, купе,
туалетах палаючого вагону;
використовуючи вогнегасники і підручні засоби (ковдри,
мокрі ганчірки тощо), разом з пасажирами спробуйте загасити вогонь. Закрийте
вікна, щоб вітер не роздував полум'я. Не намагайтеся рятувати від вогню багаж,
якщо це загрожує вашій безпеці (візьміть тільки найнеобхідніше – документи, гроші,
цінності тощо). Якщо вогонь відрізав вас від виходів, то зайдіть до купе або
туалету, щільно причинивши за собою двері, відкрийте вікно і чекайте прибуття
допомоги, привертаючи до себе увагу. Не стрибайте з вагона потяга і не
намагайтеся вибратися на дах – це небезпечно! У крайньому випадку – стрибайте,
одягнувши на себе весь наявний одяг;
при неможливості загасити пожежу і зв'язатися з
начальником потягу або з машиністом зупиніть потяг за допомогою стоп-крану,
виведіть з вагона всіх людей, і разом з провідниками розчепіть вагони,
запобігаючи розповсюдженню вогню по всьому потягу. Для запобігання руху вагонів
під ухил підкладіть під колеса гальмові колодки або інші підручні предмети;
відведіть пасажирів від палаючого вагону і надішліть
людей у найближчий населений пункт повідомити про те, що трапилося в пожежну
охорону. Далі дійте за вказівкою начальника потягу і пожежників. Помітивши
сигнали людей, які залишилися у вагоні, негайно повідомте про них пожежникам.
Будь-яким способом запобігайте виникненню паніки та надайте домедичну допомогу
постраждалим.
Дії при пожежі на
теплоході:
почувши оголошення про пожежу по судновому радіо або
від чергового матроса, за командою капітана вийдіть з каюти на палубу до рятувальних шлюпок,
прихопивши з собою гроші та документи, попередньо загорнувши їх у
поліетиленовий пакет. Поспішайте, вибираючись назовні, але без метушні і
паніки. Намагайтеся знайти для себе рятувальний жилет (круг). Дисципліна –
запорука успіху;
якщо вихід з каюти відрізаний вогнем і димом, то
залишайтеся на місці, щільно зачинивши двері. Розбийте скло ілюмінатора і
вилазьте крізь нього. Якщо це зробити неможливо і немає шансів на допомогу, то,
обмотавши голову мокрою ганчіркою, проривайтеся через вогонь і дим;
пропустивши до шлюпок дітей, жінок, поранених, самі
стрибайте за борт. Пливіть у бік від корабля, намагаючись за можливістю
привертати до себе увагу, подавати сигнали. Якщо можете, то зачепіться за
який-небудь плаваючий предмет. Скиньте з себе одяг і взуття,
що вам заважають, якщо не змогли зробити це заздалегідь. Якщо до берега далеко,
то тримайтеся на воді, не витрачайте зайвих сил і чекайте допомоги.
Дії при пожежі у
літаку:
негайно після зупинки літака прямуйте до найближчого
виходу;
захистіть свою шкіру – використайте пальто, шапку,
ковдру тощо;
не дихайте димом, захищайтеся одягом, пригніться або
навіть пробирайтеся до виходу поповзом – внизу диму менше;
не стійте в натовпі при виході, якщо черга не
рухається, пам'ятайте, що є інші виходи;
якщо прохід завалений, пробирайтеся через крісла,
опускаючи їх спинки; не беріть із собою ручний багаж, це може коштувати вам
життя;
не відчиняйте запасні люки в тому місці, де зовні
вогонь і дим;
будьте рішучі і дисципліновані, боріться з панікою на
борту будь-якими засобами, надайте максимальну допомогу стюардесі;
не ставайте самі причиною пожежі.
Якщо горить одяг на
людині:
зупиніть людину, не давайте їй бігати, а то полум`я
розгориться ще більше;
допоможіть швидко скинути палаючий одяг, чи загасити
її за допомогою простирадла, ковдри, пальта або струменя води. Гасити полум’я
на одязі можна піском, землею, снігом. Сам постраждалий може згасити вогонь,
перекочуючись по землі.
залиште голову відкритою, щоб він не задихнувся
продуктами згорання;
викличте швидку допомогу;
надайте посильну домедичну допомогу.
Перша допомога при опіках:
посадіть або покладіть постраждалого, негайно
припиніть вплив високої температури;
обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хв.
і більше), будьте обережні, щоб уникнути переохолодження постраждалого,
особливо взимку;
якщо є можливість, то зніміть з уражених ділянок
каблучки, годинники, паски, взуття до того, поки ці місця не почали набрякати;
до обпеченої шкіри не можна доторкатися руками,
намагатися зняти присталі залишки згорілого одягу (обережно ножицями зрізують
лише їх краї);
всі опіки необхідно захистити, прикриваючи їх чистою
тканиною без ворсу;
дайте людині знеболювальний засіб для запобігання
виникнення больового шоку;
постраждалому давайте вживати рідину в достатній
кількості;
перевіряйте пульс та дихання кожні 10 хв. до прибуття
швидкої допомоги.
Запам’ятайте! Не змащуйте опіки ніякими кремами, лосьйонами,
оліями або маслами! Не проколюйте пухирі!
Небезпечні
ХІМІКАТИ
Ртуть
Ртуть відрізняється
високою токсичністю для будь-яких форм життя. Категорично забороняється
зберігати і вживати їжу, а також палити в приміщеннях, де виділяються пари
ртуті та її сполуки.
При
виявленні розливу ртуті негайно дзвоніть за телефоном 101.
Перша допомога при
отруєнні парами ртуті:
при важких гострих отруєннях через рот негайно
промийте шлунок водою з 20-30 гр. активованого вугілля, або білковою водою
(збитий з водою яєчний білок), після чого дайте молоко, а потім проносне;
при гострих отруєннях вивести постраждалого із зони
ураження, забезпечити повний спокій, потім госпіталізувати;
при легкій, початковій формі не контактувати з ртуттю
3-4 тижні і забезпечити лікування в стаціонарних умовах.
Захист − промислові фільтруючі протигази марки “Г”,
респіратор протигазовий РПГ-67-Г.
Хлор
Ознаки отруєння
хлором:
під час вдихання парів хлору виникає ураження легень,
яке супроводжується набряком киснево-поглинальних альвеол, які під час кашлю
можуть розірватися з виділенням мокроти з кров’ю, внаслідок чого людина гине
від нестачі кисню.
Перша допомога при
отруєнні хлором: одягніть
протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря. Робити штучне дихання не можна,
необхідно у важких випадках застосувати кисневу інгаляцію. Повний спокій. Для
зменшення подразнення − вдихання парів нашатирного спирту, промивання очей,
рота, носа 2% розчином харчової соди.
Дії в осередку
зараження:
заплющити очі та затамувати дихання;
закутатися у верхній одяг і дихати крізь нього (можна
змочити водою);
не бігти;
спробувати визначити напрямок вітру;
виходити з зони зараження в бік, який перпендикулярний
вітру;
за неможливості вийти, спробувати залізти на високий
предмет (стовп, драбину тощо), так як хлор стелиться по землі.
При виявленні будь-якого виду зараження −
негайно дзвоніть за телефоном 101.
Аміак
У випадку розливу рідкого аміаку і його концентрованих
розчинів не можна доторкатися до розлитої рідини.
Ознаки отруєння
аміаком:
нежить, кашель, важке дихання, задуха;
підвищене серцебиття, порушена частота пульсу;
при контакті з рідким аміаком виникає обмороження,
можливий опік з пухирями, виразки.
Перша допомога при
отруєнні аміаком:
одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже
повітря;
дайте подихати зволоженим повітрям (теплими водяними
парами 10%-ного розчину ментолу в хлороформі);
дайте йому теплого молока з «Боржомі» або харчовою
содою;
при задусі необхідний кисень;
при спазмі голосових щілин забезпечте тепло на ділянку
шиї, теплі ванночки, інгаляцію;
при зупинці дихання проведіть серцево-легеневу
реанімацію;
при потраплянні в очі − промийте водою або 0,5-1%-ним
розчином квасців, вазеліновою або оливковою олією;
при уражені шкіри − обмийте чистою водою, зробіть
примочки з 5%-ного розчину оцтової, лимонної або соляної кислоти.
Небезпеки
соціального характеру
Терористичний
акт
Основні заходи щодо запобігання можливого
терористичного акту:
не торкайте у вагоні поїзда, під'їзді або на вулиці
нічийні пакети (сумки), не підпускайте до них інших. Повідомите про знахідку
співробітника міліції;
у присутності терористів не виказуйте своє
невдоволення, утримаєтеся від різких рухів, лементу й стогонів;
при погрозі застосування терористами зброї лягайте на
живіт, захищаючи голову руками, подалі від вікон, засклених дверей, проходів,
сходів;
використайте будь-яку можливість для порятунку;
якщо відбувся вибух – вживайте заходів щодо
недопущення пожежі та паніки, надайте домедичну допомогу постраждалим;
намагайтеся запам'ятати прикмети підозрілих людей і
повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб.
Дії під час
перестрілки:
якщо стрілянина застала вас на вулиці, відразу ж лягте
й озирніться, виберіть найближче укриття й проберіться до нього, не
піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків,
пам'ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль – не
найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне – вибухонебезпечне. За
першої нагоди сховайтеся у під'їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся
закінчення перестрілки;
вжийте заходи для порятунку дітей, за необхідності
прикрийте їх своїм тілом. За можливості повідомте про інцидент співробітників
міліції;
якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку –
укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на підлогу, тому що перебувати у кімнаті
небезпечно через можливість рикошету. Перебуваючи в укритті, стежте за можливим
початком пожежі. Якщо пожежа почалася, а стрілянина не припинилася, залиште
квартиру й сховайтеся в під'їзді, далі від вікон.
Дії у випадку
захоплення літака (автобуса):
якщо Ви виявилися в захопленому літаку (автобусі), не
привертайте до себе уваги терористів. Огляньте салон, визначте місця можливого
укриття на випадок стрілянини;
заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що
відбувається, читайте, розгадуйте кросворди;
зніміть ювелірні прикраси;
не дивіться в очі терористам, не пересувайтеся по
салону та не відкривайте сумки без їхнього дозволу;
не реагуйте на провокаційну або зухвалу поведінку;
жінкам у міні-спідницях бажано прикрити ноги;
якщо представники влади почнуть спробу штурму –
лягайте на підлогу між кріслами й залишайтеся там до закінчення штурму;
після звільнення – негайно залиште літак (автобус),
тому що не виключена можливість його замінування терористами й вибуху парів
бензину.
Якщо ви стали жертвою телефонного терориста:
покладіть слухавку поряд з телефоном;
подзвоніть з іншого телефону (мобільного, від сусідів)
на вузол зв`язку і скажіть причину дзвінка, своє прізвище, адресу та номер
свого телефону. Диспетчер встановить номер того, хто дзвонив та скаже вам,
звідки дзвонили – з квартири чи з автомату;
напишіть заяву начальнику відділення міліції, на
території якого ви проживаєте, для прийняття необхідних заходів;
постарайтесь затягнути розмову та записати її на
диктофон чи дайте послухати свідкам (сусідам);
подзвоніть на вузол зв`язку з іншого телефону
(аналогічно п. 1), а потім напишіть заяву в відділення міліції;
міліція, за запитом на вузол зв`язку, отримає номер
телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив і прийме необхідні міри;
одночасно, з розмовою і записом на диктофон, друга
людина дзвонить з іншого телефону на вузол зв`язку, а потім в міліцію за
телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував.
ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ
ПРЕДМЕТІВ
(БОЄПРИПАСІВ
ВВВ)
Пам’ятайте!
Знайдені боєприпаси (або предмети, що схожі на них)
повинні бути знешкоджені тільки фахівцями. Про знахідку необхідно терміново
повідомити в місцеві органи державної влади (відділи ДСНС, відділення міліції
тощо).
Після
виявлення вибухонебезпечного предмету Ви зобов’язані:
зупинити будь-які роботи в районі небезпечного місця;
ні в якому разі не чіпати підозрілий предмет;
організувати охорону небезпечного місця шляхом
спостереження здалеку;
не допускати сторонніх осіб до небезпечного предмета
доки не прибули фахівці;
негайно подзвонити у міліцію, а також за телефоном
101.
Дії
населення в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру
При першій можливості покиньте разом із сім’єю
небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і
родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі
документи, коштовні речі і цінні папери.
Підготовку до можливого перебування у зоні
надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати
"екстрену валізку" з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у
зоні НС або при евакуації у безпечні райони.
Підготовка
оселі:
нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на
віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення
кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;
по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть
його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;
при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на
такій відстані від будинку, яка більше його висоти;
зробити вдома запаси питної та технічної води;
зробити запас продуктів тривалого зберігання;
додатково укомплектувати домашню аптечку засобами
надання першої медичної допомоги;
підготувати (закупити) засоби первинного
пожежогасіння;
підготувати ліхтарики (комплекти запасних елементів
живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;
підготувати (закупити)
прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і
електропостачання;
підготувати необхідні речі та документи на випадок
термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або
інших сховищ (підвалів, погребів тощо);
особистий транспорт завжди мати у справному стані і
запасом палива для виїзду у небезпечний район;
при наближенні зимового періоду необхідно продумати
питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.
Правила
поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру
Необхідно:
зберігати особистий спокій, не реагувати на
провокації;
не сповіщати про свої майбутні дії (плани)
малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує
особу, відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі
здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
знати місце розташування захисних споруд цивільної
оборони поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування (магазини,
базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності старатися як
найменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та малознайомих місцях;
при виході із приміщень, пересуванні сходинами
багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись
правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення
тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, перестарілим
людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
уникати місць скупчення людей;
не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати
можливих провокацій;
у разі отримання будь-якої інформації від органів
державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки
передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
при появі озброєних людей, військової техніки,
заворушень негайно покидати цей район;
посилювати увагу і за можливості, також залишити цей
район, у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
у разі появи підозрілих людей (не орієнтуються на
місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна зовнішність, протиправні і
провокативні дії, проведення незрозумілих робіт тощо) негайно інформувати
органи правопорядку, місцевої влади, військових;
у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у
найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі
відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності
рельєфу, (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового
обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття −
лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити руками
(за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не
виходьте з укриття до кінця обстрілу;
надавати першу допомогу іншим людям у разі їх
поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів
правопорядку за необхідності військових;
у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті
людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися
з’ясувати та зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для
надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що Ви
самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть
потребувати допомоги.
Не рекомендується:
підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
спостерігати за ходом бойових дій;
стояти чи перебігати під обстрілом;
конфліктувати з озброєними людьми;
носити армійську форму або камуфльований одяг;
демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
підбирати покинуті зброю та боєприпаси.
перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
намагатися розряджати і розбирати;
виготовляти різні предмети;
використовувати заряди для розведення вогню і
освітлення;
приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в
колодязь чи річку.
Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з
означення, огородження і охороні їх на місці виявлення. Негайно повідомте про
це територіальні органи ДСНС та МВС.
"Екстрена валіза"
Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і
зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний
мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів
індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими
(періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті.
Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони
надзвичайної події, будь то землетрус, повінь, пожежа, загострена криміногенна
обстановка, епіцентр військових дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати
рівномірно. Добре мати рюкзак з “підвалом” (нижнім клапаном).
У рюкзак рекомендується покласти наступне:
копії важливих документів в поліетиленовій упаковці.
Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних
прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати
так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах
так само вказують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;
кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий
запас грошей;
дублікати ключів від будинку і машини;
карту місцевості, а також інформацію про спосіб
зв'язку і зустрічі в умовленому місці зустрічі вашої родини;
засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач з
можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача
(якщо потрібні);
ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до
нього, сірники (бажано туристичні), запальничка, свічки;
компас, годинник (перевагу віддавайте
водонепроникним);
багатофункціональний інструмент, що включає (лезо
ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо);
ніж, сокира, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і
т.д.);
декілька пакетів для сміття, об'ємом 120 літрів. Може
замінити намет або тент, якщо розрізати;
рулон широкого скотчу;
упаковка презервативів. Презерватив, за необхідності,
може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості
джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та
піску, перенесення води, прокладки, рятувального жилету на воді тощо;
шнур синтетичний 4-5 мм , близько 20 м ;
блокнот і олівець;
нитки та голки;
аптечка першої допомоги. До складу аптечки обов’язково
повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля
(інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче),
супрастин (алергія), іммодіум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид
(краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що Ви приймаєте (мінімум на тиждень)
з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони
ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);
одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки
бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик,
в'язана шапочка, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших
ситуаціях), зручне, надійне взуття;
міні-палатка, поліуретановий килимок, спальник (якщо
дозволяє місце);
засоби гігієни:
зубна щітка і зубна паста, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці
пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих
серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний
набір;
приналежності для дітей (якщо необхідні);
посуд (краще металевий): казанок, фляга, ложка,
кружка;
запас їжі на кілька днів - все, що можна їсти без
попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не
швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з
горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети,
м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце - крупа перлова, гречана, рис
довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт
питний;
запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично
оновлювати (вода не повинна бути застояною).
У
літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей
список доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага “Екстреної
валізи” не повинна перевищувати 50 кілограмів.
Немає коментарів:
Дописати коментар